Самостійна позааудиторна робота здобувачів освіти. Візуалізація. Ілюстрації.

Візуалізація – загальна назва прийомів уявлення певної

інформації або явища у наочному форматі, зручному для

аналізу, запам’ятовування та узагальнення.

Візуальне мислення – це людська діяльність, продуктом якої

є породження нових образів, створення нових візуальних форм,

що несуть певне навантаження й роблять значення видимим.

Результатом процесу візуалізації є певна наочна модель, що

відображає суть об’єкта пізнання. Візуальна модель дає змогу

зафіксувати результат певного етапу формування знань в

наочній формі, яка підсумовує зрозуміле, виявляє недоліки та

суперечності. Візуалізація стимулює осмислення, узагальнення,

уточнення сприйманих образів, забезпечує повноту і цілісність їх

сприйняття.

Отже, візуалізація навчальної інформації дає змогу

здобувачу освіти активізувати пізнавальну діяльність, а також

стимулювати формування й розвиток критичного мислення.

Сьогодні існує досить широкий спектр форм візуалізації

навчального матеріалу.

Візуалізація знань може бути подана у вигляді:

1) ілюстрації (малюнки, фотографії, відео процесів, явищі

предметів);

2) інфографіки (подання у візуальному вигляді зведення

різних даних у єдине ціле з метою спрощення сприйняття);

3) ієрархічних деревоподібних схем;

4) онтологічної мапи-мережі (інтелект-мапи).

Самостійні завдання з побудови візуалізації знань за

визначеною темою задають досить широкий вибір форматів її

реалізації. Важливо, що під час виконання завдань щодо

використання форматів візуалізації здобувач самостійно обирає

форму, обсяг і деталізацію узагальнення.

Ілюстрація

Ілюстрація – один із видів графіки для супроводу тексту

візуальними образами, які сприяють його поясненню,

доповнюють його та підсилюють емоційне сприйняття. Це один

із методів візуалізації.

Основними видами ілюстративного матеріалу є креслення,

технічний рисунок, схема, фотографія, малюнок.

За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними

даними (підрисунковий підпис). Підпис під ілюстрацією

зазвичай має бути чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету: у роботах зазвичай

використовують такий формат: Рис.;

- порядковий номер ілюстрації, якщо їх більше ніж одна;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із

якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають

цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

Треба зазначити, що експлікація не замінює загального

найменування сюжету, а лише пояснює його. Експлікація в

широкому сенсі – це роз’яснення, уточнення позиції, поняття,

значення слова.

Проілюструвати якусь думку – означає подати до тексту

малюнки або приклади, що дадуть змогу наочно пояснити,

розкрити, підтвердити її зміст.

У самостійній роботі здобувача освіти ілюстрація може

виконувати як супроводжувальну роль, коли виконує свою

основну функцію, так і змістову, коли вона є основним змістом

роботи з психологічного аналізу певних феноменів.

 ((С) Горбань Г. О. Самостійна робота здобувача освіти: освітня програма «Психологія» : навчально-методичний посібник для здобувачів вищої освіти)

Технологію з використанням візуалізації відносять до технології концентрованого навчання за допомогою знаково символьних структур. Основними цілями  цих технологій є формування знань, умінь, навичок; прискорене навчання. На сучасному етапі візуалізацію розглядають вже як стратегію навчання. Використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій дає можливість здійснювати глибокий аналіз  візуальної інформації за допомогою управління її  структурою, формою, розмірами, кольором.

Медична візуалізація — це методика і процес створення візуальних зображень внутрішніх органів з метою проведення клінічного аналізу і медичного втручання. Медична візуалізація використовується для огляду внутрішніх структур тіла людини, а також для діагностики і лікування хвороб. Крім того, за допомогою цієї методики створюють базу даних нормальної анатомії і фізіології, яка дозволить виявляти аномалії. У медицині також виконують візуалізацію видалених органів і тканин, однак такі процедури зазвичай відносять до патології, а не до медичної візуалізації.

Медична візуалізація є галуззю біомедичної інженерії та медицини, і є критично важливим компонентом сучасної охорони здоров’я, надаючи медичним працівникам неінвазивні та, рідше, інвазивні інструменти для візуалізації та діагностики широкого спектру захворювань.

Медична візуалізація сформована з різноманітних методів, які створюють візуальне уявлення про внутрішній простір тіла, таких як рентгенографія, магнітно-резонансна томографія (МРТ), комп’ютерна томографія (КТ), позитронно-емісійна томографія (ПЕТ), ультразвук, дифузійну МРТ та інші. Ці методи зробили революцію в медичній діагностиці та лікуванні, дозволивши медичним працівникам бачити органи, тканини, і навіть клітини тіла без інвазивних процедур. Медична візуалізація має широкий спектр застосувань у клінічній практиці, включаючи діагностичну візуалізацію, інтервенційну візуалізацію та терапію під контролем візуалізації.

((С) ВікіпедіЯ. Вільна енциклопедія)